вівторок, 19 травня 2015 р.
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: У 1187 Р У ІПАТІЇВСЬКОМУ ЛІТОПИСІ ВПЕРШЕ З'ЯВИЛОСЬ...
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: У 1187 Р У ІПАТІЇВСЬКОМУ ЛІТОПИСІ ВПЕРШЕ З'ЯВИЛОСЬ...: Опубліковано: 02 Травня 2015 Перегляди: 29670 Колись територія від "Сяну до Дону" звалася Київською Руссю. Однак В...
понеділок, 18 травня 2015 р.
ДОСЬЄ НА ЗРАДНИКІВ: В ЧОМУ ЗРАДА КОМАНДИ КОЛОМОЙСЬКОГО? ПРИГРІВ РИГІВ ...
ДОСЬЄ НА ЗРАДНИКІВ: В ЧОМУ ЗРАДА КОМАНДИ КОЛОМОЙСЬКОГО? ПРИГРІВ РИГІВ ...: Кто советовал губернатору Игорю Коломойскому 57 минут назад При губернаторе Резниченко, редакция газеты «Лица» добилась ответа на...
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ БІЙЦІВ БАТАЛЬЙОНУ "СІЧЕСЛАВ" ДО МІНІСТРА МВС АРСЕНА АВАКОВА
Міністру внутрішніх справ України
Авакову А.Б.
Відкритий лист
Шановний Арсен Борисович!
Останній раз ми звертаємося до
Вас з надією зберегти батальйон
«Січеслав» як боєздатний підрозділ, здатний виконувати покладені на нього
функції в цей нелегкий час. Незважаючи на наші неодноразові звернення до
керівництва ГУМВС та в міністерство, з кінця 2014 року ситуація в батальйоні
постійно погіршується.
Командні посади в підрозділі зайняли
люди не тільки некомпетентні, але й ті,
що розділяють сепаратистські настрої. Так, наприклад, командир взводу №4 ст.
лейтенант Осіпов А.В. (раніше
судимий, колишній працівник ДАІ), за твердженням своїх підлеглих, брав участь у
чеченській війні на боці Росії і
співчуває ідеям ДНР (в міністерство передавалося відповідне відео).
У зоні проведення АТО пияцтво серед керівного складу стало
нормою - в нетверезому вигляді проводяться навіть
розводи на службу. Та й у місці постійної дислокації - у Дніпропетровську –
т.в.о. командира батальйону ст. лейтенант Вишнівецький М.В. (колишній працівник ДАЇ, звільнений за негативом) у
нічний час перевіряє блок пости п'яним,
перебуваючи при цьому за кермом автомобіля.
Режим несення служби доба-доба та
доба-дві не дозволяє організувати достатній відпочинок особового складу, що
призводить до частих лікарняних, за що потім Вишнівецький М.В. карає співробітників
позбавленням частини і так невеликої зарплатні.
Також неправильно організований
режим несення служби призвів до того, що за останні 6 місяців не було проведено
жодного практичного заняття з бойової, медичної та тактичної підготовки,
жодного виїзду на полігон, жодної години
навчальних стрільб у тирі.
Катастрофічна ситуація з
постачанням батальйону продуктами харчування і речовим забезпеченням. Якби не
волонтери, близько половини співробітників підрозділу були б роздягнені і
роззуті або несли службу в цивільному.
В грудні 2014 року після
спланованого зговору та відсторонення з посади командира батальйону, узурпатори влади до сьогодні не можуть очолити
батальйон, і нічого не зробили для його
розвитку, а тільки його руйнують,
значно скоротивши його чисельність. Дійшло до того, що псевдо-волонтери
(Писаренко Г.А та компанія), які, прикриваючись ім’ям батальйону, «видурюють» з
людей гроші та матеріальні цінності, вже навіть
приймають участь майже на кожній оперативній нараді командування батальйону,
де розглядається інформація для службового користування!
Всі наші звернення до керівництва МВС з проханням
призначити компетентного комбата до сих пір не знайшли відгуку і в даний час
залишаються вакантними посади: командир батальйону, заступник командира батальйону, начальник
штабу .
Підрозділ управляється купкою сепаратистів і мародерів, пов'язаних між собою
спільними родинними і комерційними інтересами, яких покриває діюче курівництво
ГУМВС в області.
Далі терпіти таку ситуацію ми не
уявляємо можливим!
Ми відповідально заявляємо, що не дамо зробити з батальйону «міліцейський
приют» для мародерів, сепаратистів та інших люстрованих працівників МВС.
Просимо Вас в найближчий час втрутитися особисто в
ситуацію, оскільки вже близько половини особового складу батальйону практично написали
заяви про звільнення або переведення в інші підрозділи, де сподіваються більш
ефективно виконувати свій обов'язок по захисту Батьківщини в умовах зовнішньої
агресії і відродження старої системи, проти якої ми з Вами разом боролися.
Співробітники БПСМОП «Січеслав»
ГУМВС України в Дніпропетровській
області
Цього разу вимушені
залишитись анонімними,
так як у Вас, пане Міністре, на
місцях залишились
сепаратисти, агенти Кремля та
представники старої системи,
проти яких ми з Вами боролися під
час Революції Гідності,
але які до сих пір роблять свої
брудні та темні справи за Вашою спиною,
та влаштовують гоніння та
репресії проти патріотів України.
З повагою, ті хто бажає жити в Україні та
працювати на її користь!
P.S.Лист надійшов від бійців батальйону "Січеслав" патріотів, вірних присязі народу України
P.S.S.Інформація про службу в Чечні, одного зі згаданих в листі, дехто з командирів підрозділу спростовують і заперечують.
P.S.S.Інформація про службу в Чечні, одного зі згаданих в листі, дехто з командирів підрозділу спростовують і заперечують.
СЬОГОДНІ ДЕНЬ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР. СІЧЕСЛАВ ФЕСТИВАЛЬНИЙ .О 18-ТІЙ ГОДИНІ
Арабатская трагедия.
После депортации крымских татар 18 мая 1944 года НКВД отчиталось товарищу Сталину о прекрасно выполненной спецоперации "зачистки Крыма от крымскотатарских предателей и пособников Гитлеру".
Бравые коммунисты, продолжая строить коммунизм и концлагеря, ждали повышения по службе. Ну как же, выселили целый народ. Причем, почти половине уже не нужны даже дома. Не доехали живыми.
Крымскотатарские названия сел немедленно переименовывались в новые, советские, русские, ленинские. Чтобы никакого воспоминания. И чтобы никакой истории. А только усредненное счастливое советское будущее. Колхозы, коммуны и оды Сталину.
И вдруг, в июне 1945 года, оказалось, что есть одна деревня, на Арабатской стрелке. Есть маленькая рыбачья деревня Чокъракъ, где до сих пор проживают крымские татары, которые и понятия не имели о том, что весь их народ депортировали. Они продолжали ловить рыбу, обрабатывать землю и просто жить.
Для местной власти, которая вовремя не известила высшее руководство о наличии такой деревни, обнаружение его вместе с жителями было приговором. Трясясь за свою коммунистическую шкуру, они нашли выход.
Всех жителей села: стариков, детей, мужчин и женщин, больных и здоровых... погрузили на баржу для перемещения в другой населенный пункт. Когда баржа достигла середины Азовского моря, их всех затопили. Вместе с ними ушел в вечность экипаж- 4 человека славян. Чтобы не было свидетелей трагедии.
Они, все, кто находились в трюмах рыдали. Они звали на помощь. Они не знали, почему и за что. Но там, в середине моря их никто не слышал, а баркас наполнялся водой и уходил ко дну. Также, как и в эшелонах для скота старики поднимали над собой детей, чтобы те дышали, здесь, в баркасе, тонущее родители тоже поднимали детей над собой. Чтобы те вдохнули. И еще. Еще.... И в последний раз.....
Целое село. На дне Азовского моря.
Друзья!
Сегодня- день ДЕПОРТАЦИИ крымских татар. Я прошу вас всех придти вечером на Майдан. Весь мир и Россия в том числе, должны увидеть, как мы чтим память. Пусть путин знает, что наш народ победить нельзя!
Мы вместе. Мы едины. Мы- граждане УКРАИНЫ- Великой и Свободной страны!!!
Встречаемся вечером на Майдане.
Прошу максимального репоста.
После депортации крымских татар 18 мая 1944 года НКВД отчиталось товарищу Сталину о прекрасно выполненной спецоперации "зачистки Крыма от крымскотатарских предателей и пособников Гитлеру".
Бравые коммунисты, продолжая строить коммунизм и концлагеря, ждали повышения по службе. Ну как же, выселили целый народ. Причем, почти половине уже не нужны даже дома. Не доехали живыми.
Крымскотатарские названия сел немедленно переименовывались в новые, советские, русские, ленинские. Чтобы никакого воспоминания. И чтобы никакой истории. А только усредненное счастливое советское будущее. Колхозы, коммуны и оды Сталину.
И вдруг, в июне 1945 года, оказалось, что есть одна деревня, на Арабатской стрелке. Есть маленькая рыбачья деревня Чокъракъ, где до сих пор проживают крымские татары, которые и понятия не имели о том, что весь их народ депортировали. Они продолжали ловить рыбу, обрабатывать землю и просто жить.
Для местной власти, которая вовремя не известила высшее руководство о наличии такой деревни, обнаружение его вместе с жителями было приговором. Трясясь за свою коммунистическую шкуру, они нашли выход.
Всех жителей села: стариков, детей, мужчин и женщин, больных и здоровых... погрузили на баржу для перемещения в другой населенный пункт. Когда баржа достигла середины Азовского моря, их всех затопили. Вместе с ними ушел в вечность экипаж- 4 человека славян. Чтобы не было свидетелей трагедии.
Они, все, кто находились в трюмах рыдали. Они звали на помощь. Они не знали, почему и за что. Но там, в середине моря их никто не слышал, а баркас наполнялся водой и уходил ко дну. Также, как и в эшелонах для скота старики поднимали над собой детей, чтобы те дышали, здесь, в баркасе, тонущее родители тоже поднимали детей над собой. Чтобы те вдохнули. И еще. Еще.... И в последний раз.....
Целое село. На дне Азовского моря.
Друзья!
Сегодня- день ДЕПОРТАЦИИ крымских татар. Я прошу вас всех придти вечером на Майдан. Весь мир и Россия в том числе, должны увидеть, как мы чтим память. Пусть путин знает, что наш народ победить нельзя!
Мы вместе. Мы едины. Мы- граждане УКРАИНЫ- Великой и Свободной страны!!!
Встречаемся вечером на Майдане.
Прошу максимального репоста.
субота, 16 травня 2015 р.
пʼятниця, 15 травня 2015 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)