ска що це "стародавній арійський гімн". Пісня написана 21 липня 2004 року (тобто післязавтра їй 10 років) у с. Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області близько 14 години в 400 метрах від помістя Орловських. Разом з нею народилися пісні "Мати Слава" і "Перуниця". Автор, себто я, ще живий, і більше того - планую прожити довго і написати ще багато таких творів. Щиро радий піднімати бойовий дух своєю духовньою натхненістю. Живосил-Василь Лютий.
Пісню "Мій друже Ковалю", яку я заспівав, а після мене гарно переспівали Тарас Житинський та Орест Лютий, написав на початку 70-х років закарпатський автор Микола Матола. Музику ж він взяв дійсно з відомого романсу...але....мало кому відомо, що автором первинного тексту та музики є українець з Полтавщини Георгій Гончаренко(псевдонім Юрій Галич). Отже це як і "Ще не вмерли..." - вдале поєднання тексту і мельодії західньоукраїнських та великоукраїнських співавторів. і хай мені 1000 разів говорять про первинний текст Гончаренка-Галича російською мовою, - цьому є пояснення. багато хто з українців служив "єдіной і нєдєлімой". Між іншим - Галич був арештований НКВС, але не дав себе вбити, а пішов на той світ забивши себе.. Це сталося у 1931 році. Післямова: щиро дякую уважності і патріотизму Родомисла Баганецького, який мені у 2000 році з аркуша 1992року вичитав оцю пісню. Друже, взагалі ти для мене зробив дуже багато, за що я тобі вдячний. А також щиро вдячний і Тарасу Житинському і Антіну Мухарському. Хлопці - при нагоді напишіть п. Марії Матолі в Закарпаття. Хай знає, що шедевр її чоловіка має чільне місце в сучасній патріотичній музичній формації. Щиро - Живосил-Василь Лютий.
