9 травня 2015, 9:49:00
Коментарі: 1
РОСІЯ розбудити ОДИН найбільш войовничих НАРОДІВ ЄВРОПИ. БУДЕ ЇЙ ГОРЕ
Одна з найбільш ідіотських фраз, які я чув у житті: "українці - мирний народ".
Ох, хлопці. Та ви жартуєте. Українці - одна з найбільш бойових націй у Європі, якщо не в світі. Ви тільки повспоминать історію, навіть не козацьку, а минулого, двадцятого століття.
Перша світова війна: українці воювали по обидва боки фронту, і воювали вельми бадьоро. Яскравий приклад - "Українські січові стрільці", сторіччя битви яких з російськими військами під горою Маківка ми відзначали буквально кілька днів тому. Так от, організація січових стрільців була створена, парам-пам-пам, в 1913 році. Так, за рік до початку війни. Спочатку УСС була мілітаризованої організацією для молоді (а таких організацій було безліч на західноукраїнських землях у ті роки, такий вже ми мирний народ), а вже потім, з початком війни, двадцять вісім тисяч людей зголосилися добровольцями для війни на боці Австро-Угорщини. Двадцять вісім тисяч. Добровольців. З одного тільки Галичини. Більше століття тому. З сучасними цифрами по добровольчим батальйонам знайомі?От і добре.
Під час послідувала з 1917 року громадянської війни миролюбність українців проявилася по повній програмі. Різали всіх і вся, починаючи, ясна річ, з комуністів і поляків, а потім вже взялися один за одного. Епічні приклади - це не тільки Махно, не тільки УНР і Крути, а й Холодноярська республіка і республіка Чорного лісу (холодноярці протрималися, на секундочку, до 1922 року, а ті, що вижили, але заарештовані більшовиками командири підняли повстання у в'язниці і загинули в бою). Бадьорі сутички з комуністами українці організовували навіть в Зеленому Клині, на кордоні Росії з Китаєм, де досі масово живуть нащадки українських колоністів.
Після громадянської війни в Україні та на залишках Російської імперії - інша громадянська війна, в Іспанії. За республіканців у складі інтербригад воюють Український батальйон імені Максима Кривоноса та Українська рота імені Тараса Шевченка (остання створена в основному із західноукраїнських добровольців-комуністів, ага, тоді такі ще були), а також колишні махновці; на стороні Франко борються колишні солдати й офіцери Армії УНР розсипом.
Читайте также: “Очнитесь, люди!”: Путін таки поведе Росію на війну
Після Іспанії підкралася Друга світова. Тут все зрозуміло: сила-силенна добровольців як для війни за німців, так і проти них. Українські армії в складі військ СРСР, УПА, УНА, "Галичина", "Нахтігаль", "Роланд", партизани одні, партизани другі, добровольчий Український легіон, який воював за Хорватію проти сербів, 1-й Український ім. Богуна і 2-й Український ім. Шевченко батальйони, які воювали за французький Опір під командуванням де Голля (а до цього вони воювали, до речі, за німців у складі шуцманшафт). Майбутній володар премії "Оскар", українець Джек Пеленс, він же Володимир Палагнюк, бився у складі армії США проти німців разом з сотнями інших етнічних українців з діаспори всього світу. Українці воювали скрізь, де вони тільки були, а були вони практично скрізь. Що поробиш, такі вже наші національні риси - пацифізм і миролюбність ...
... Після Другої світової війни - коротка передишка і знову все спочатку. Корейська війна: українці воюють як в армії США, так і як радянські "кореспонденти ТАСС". За американців крім інших б'ється Семюель Яскілка, етнічний українець, майбутній чотиризірковий генерал і заступник командира корпусу морської піхоти. Морської піхоти США, Карл! Якось дивно для «мирного народу», чи не так?
Їдемо далі: війна у В'єтнамі, українці традиційно по обидві сторони: за США борються більше сотні українців, у тому числі "літаючий козак", льотчик-ас Степан Олек, і "скажений козак" Мирон Дідурик (див. Книгу і фільм "Ми були солдатами "). У складі армії СРСР (якої там офіційно не було, ага) у В'єтнамі відрізняється майбутній командир УНСО Валерій Бобрович. Фолклендская війна між Великобританією і Аргентиною не протрималася і трьох місяців (спойлер: перемога Британії), але і тут відзначилися українці. Льотчик Роберто Курилович став одним з небагатьох героїв Аргентини, потопивши контейнеровоз «Атлантік Конвейор» з британськими вертольотами CH-47. Нещасним англо-саксів довелося брати Порт-Стенлі пішки.
Початок 1990-х, розпад СРСР і поява незалежної України. Понеслася: українські добровольці, в основному з УНСО, воюють скрізь, де хочуть і можуть: Придністров'я (за невизнану ПМР проти Молдавії, ага), Абхазія (за Грузію проти російських і власне абхазьких частин), Югославія (як вийде, але в основному за сербів), обидві Чеченські війни - ну, тут зрозуміло, Саша Білий і компанія.
Зверніть увагу: я спеціально не згадував все "інтернаціональні конфлікти" СРСР, включаючи Афганістан, а також близько двадцяти миротворчих місій незалежної України у складі ООН, і взагалі намагався говорити не про регулярні частини (це справа така - куди мобілізували, там і воюєш), а про добровольців. А їх завжди було повно. Миролюбний такий у нас народ, хе-хе.
Давайте говорити прямо: те, що Україна давно не воювала, показник не "миролюбності" нації, а слабкості держави та армії. Слабка у нас армія. Була. До минулого року. Росія досі не зрозуміла, що накоїла: один з найбільш войовничих народів Європи, який примудрявся воювати де ні попадя при найменшій можливості, тепер знову навчився це робити, спішно і активно переозброюється, отримує сучасну техніку і знання. А найголовніше - має перед обличчям цілком конкретного супротивника. Одного.
Буде вам горе, хлопці. Буде горе. Це знову ми.
Юрій Гудименко
http://evroua.com
9 травня 2015, 9:49:00
Коментарі: 1
РОСІЯ розбудити ОДИН найбільш войовничих НАРОДІВ ЄВРОПИ. БУДЕ ЇЙ ГОРЕ
Одна з найбільш ідіотських фраз, які я чув у житті: "українці - мирний народ".
Ох, хлопці. Та ви жартуєте. Українці - одна з найбільш бойових націй у Європі, якщо не в світі. Ви тільки повспоминать історію, навіть не козацьку, а минулого, двадцятого століття.
Перша світова війна: українці воювали по обидва боки фронту, і воювали вельми бадьоро. Яскравий приклад - "Українські січові стрільці", сторіччя битви яких з російськими військами під горою Маківка ми відзначали буквально кілька днів тому. Так от, організація січових стрільців була створена, парам-пам-пам, в 1913 році. Так, за рік до початку війни. Спочатку УСС була мілітаризованої організацією для молоді (а таких організацій було безліч на західноукраїнських землях у ті роки, такий вже ми мирний народ), а вже потім, з початком війни, двадцять вісім тисяч людей зголосилися добровольцями для війни на боці Австро-Угорщини. Двадцять вісім тисяч. Добровольців. З одного тільки Галичини. Більше століття тому. З сучасними цифрами по добровольчим батальйонам знайомі?От і добре.
Під час послідувала з 1917 року громадянської війни миролюбність українців проявилася по повній програмі. Різали всіх і вся, починаючи, ясна річ, з комуністів і поляків, а потім вже взялися один за одного. Епічні приклади - це не тільки Махно, не тільки УНР і Крути, а й Холодноярська республіка і республіка Чорного лісу (холодноярці протрималися, на секундочку, до 1922 року, а ті, що вижили, але заарештовані більшовиками командири підняли повстання у в'язниці і загинули в бою). Бадьорі сутички з комуністами українці організовували навіть в Зеленому Клині, на кордоні Росії з Китаєм, де досі масово живуть нащадки українських колоністів.
Після громадянської війни в Україні та на залишках Російської імперії - інша громадянська війна, в Іспанії. За республіканців у складі інтербригад воюють Український батальйон імені Максима Кривоноса та Українська рота імені Тараса Шевченка (остання створена в основному із західноукраїнських добровольців-комуністів, ага, тоді такі ще були), а також колишні махновці; на стороні Франко борються колишні солдати й офіцери Армії УНР розсипом.
Читайте также: “Очнитесь, люди!”: Путін таки поведе Росію на війну
Після Іспанії підкралася Друга світова. Тут все зрозуміло: сила-силенна добровольців як для війни за німців, так і проти них. Українські армії в складі військ СРСР, УПА, УНА, "Галичина", "Нахтігаль", "Роланд", партизани одні, партизани другі, добровольчий Український легіон, який воював за Хорватію проти сербів, 1-й Український ім. Богуна і 2-й Український ім. Шевченко батальйони, які воювали за французький Опір під командуванням де Голля (а до цього вони воювали, до речі, за німців у складі шуцманшафт). Майбутній володар премії "Оскар", українець Джек Пеленс, він же Володимир Палагнюк, бився у складі армії США проти німців разом з сотнями інших етнічних українців з діаспори всього світу. Українці воювали скрізь, де вони тільки були, а були вони практично скрізь. Що поробиш, такі вже наші національні риси - пацифізм і миролюбність ...
... Після Другої світової війни - коротка передишка і знову все спочатку. Корейська війна: українці воюють як в армії США, так і як радянські "кореспонденти ТАСС". За американців крім інших б'ється Семюель Яскілка, етнічний українець, майбутній чотиризірковий генерал і заступник командира корпусу морської піхоти. Морської піхоти США, Карл! Якось дивно для «мирного народу», чи не так?
Їдемо далі: війна у В'єтнамі, українці традиційно по обидві сторони: за США борються більше сотні українців, у тому числі "літаючий козак", льотчик-ас Степан Олек, і "скажений козак" Мирон Дідурик (див. Книгу і фільм "Ми були солдатами "). У складі армії СРСР (якої там офіційно не було, ага) у В'єтнамі відрізняється майбутній командир УНСО Валерій Бобрович. Фолклендская війна між Великобританією і Аргентиною не протрималася і трьох місяців (спойлер: перемога Британії), але і тут відзначилися українці. Льотчик Роберто Курилович став одним з небагатьох героїв Аргентини, потопивши контейнеровоз «Атлантік Конвейор» з британськими вертольотами CH-47. Нещасним англо-саксів довелося брати Порт-Стенлі пішки.
Початок 1990-х, розпад СРСР і поява незалежної України. Понеслася: українські добровольці, в основному з УНСО, воюють скрізь, де хочуть і можуть: Придністров'я (за невизнану ПМР проти Молдавії, ага), Абхазія (за Грузію проти російських і власне абхазьких частин), Югославія (як вийде, але в основному за сербів), обидві Чеченські війни - ну, тут зрозуміло, Саша Білий і компанія.
Зверніть увагу: я спеціально не згадував все "інтернаціональні конфлікти" СРСР, включаючи Афганістан, а також близько двадцяти миротворчих місій незалежної України у складі ООН, і взагалі намагався говорити не про регулярні частини (це справа така - куди мобілізували, там і воюєш), а про добровольців. А їх завжди було повно. Миролюбний такий у нас народ, хе-хе.
Давайте говорити прямо: те, що Україна давно не воювала, показник не "миролюбності" нації, а слабкості держави та армії. Слабка у нас армія. Була. До минулого року. Росія досі не зрозуміла, що накоїла: один з найбільш войовничих народів Європи, який примудрявся воювати де ні попадя при найменшій можливості, тепер знову навчився це робити, спішно і активно переозброюється, отримує сучасну техніку і знання. А найголовніше - має перед обличчям цілком конкретного супротивника. Одного.
Буде вам горе, хлопці. Буде горе. Це знову ми.
Юрій Гудименко
http://evroua.com
09 мая 2015 г., 09:49:00
Комментарии: 1
РОССИЯ РАЗБУДИЛА ОДИН САМЫХ ВОИНСТВЕННЫХ НАРОДОВ ЕВРОПЫ. БУДЕТ ЕЙ ГОРЕ
Одна из самых идиотских фраз, которые я слышал в жизни: “украинцы – мирный народ”.
Ох, ребята. Да вы шутите. Украинцы – одна из самых боевых наций в Европе, если не в мире. Вы только повспоминайте историю, даже не казацкую, а прошлого, двадцатого века.
Первая мировая война: украинцы воевали по обе стороны фронта, и воевали весьма бодро. Яркий пример – “Украинские сечевые стрельцы”, столетие битвы которых с русскими войсками под горой Маковка мы отмечали буквально несколько дней назад. Так вот, организация сечевых стрелков была создана, парам-пам-пам, в 1913 году. Да, за год ДО начала войны. Сначала УСС была милитаризированной организацией для молодёжи (а таких организаций было множество на западноукраинских землях в те годы, такой уж мы мирный народ), а уже потом, с началом войны , двадцать восемь тысяч человек вызвались добровольцами для войны на стороне Австро-Венгрии. Двадцать восемь тысяч. Добровольцев. С одной только Галичины. Больше века назад. С современными цифрами по добровольческим батальонам знакомы? Вот и отлично.
Во время последовавшей с 1917 года гражданской войны миролюбивость украинцев проявилась по полной программе. Резали всех и вся, начиная, понятное дело, с коммунистов и поляков, а потом уже принялись друг за друга. Эпические примеры – это не только Махно, не только УНР и Круты, а и Холодноярская республика и республика Чёрного леса (холодноярцы продержались, на секундочку, до 1922 года, а выжившие, но арестованные большевиками командиры подняли восстание в тюрьме и погибли в бою). Бодрые стычки с коммунистами украинцы организовывали даже в Зелёном Клине, на границе России с Китаем, где до сих пор массово живут потомки украинских колонистов.
После гражданской войны в Украине и на остатках Российской империи – другая гражданская война, в Испании. За республиканцев в составе Интербригад воюют Украинский батальон имени Максима Кривоноса и Украинская рота имени Тараса Шевченко (последняя создана в основном из западноукраинских добровольцев-коммунистов, ага, тогда такие ещё были), а также бывшие махновцы; на стороне Франко борются бывшие солдаты и офицеры Армии УНР россыпью.
Читайте также: “Очнитесь, люди!”: Путін таки поведе Росію на війну
После Испании подкралась Вторая мировая. Тут всё понятно: уйма добровольцев как для войны за немцев, так и против них. Украинские армии в составе войск СССР, УПА, УНА, “Галичина”, “Нахтигаль”, “Роланд”, партизаны одни, партизаны вторые, добровольческий Украинский легион, воевавший за Хорватию против сербов, 1-й Украинский им. Богуна и 2-й Украинский им. Шевченко батальоны, воевавшие за французское Сопротивление под командованием де Голля (а до этого они воевали, кстати, за немцев в составе шуцманшафт). Будущий обладатель премии “Оскар”, украинец Джек Пэлэнс, он же Владимир Палагнюк, сражался в составе армии США против немцев вместе с сотнями других этнических украинцев из диаспор всего мира. Украинцы воевали везде, где они только были, а были они практически везде. Что поделаешь, такие уж наши национальные черты – пацифизм и миролюбие…
…После Второй мировой войны – короткая передышка и опять всё сначала. Корейская война: украинцы воюют как в армии США, так и как советские “корреспонденты ТАСС”. За американцев кроме прочих сражается Сэмюэль Яскилка, этнический украинец, будущий четырёхзвёздный генерал и заместитель командира корпуса морской пехоты. Морской пехоты США, Карл! Как-то странно для «мирного народа», не так ли?
Едем дальше: война во Вьетнаме, украинцы традиционно по обе стороны: за США сражаются больше сотни украинцев, в том числе “летающий казак”, лётчик-ас Степан Олек, и “бешеный казак” Мирон Дидурык (см. книгу и фильм “Мы были солдатами”). В составе армии СССР (которой там официально не было, ага) во Вьетнаме отличается будущий командир УНСО Валерий Бобрович. Фолклендская война между Великобританией и Аргентиной не продлилась и трёх месяцев (спойлер: победа Британии), но и тут отметились украинцы. Лётчик Роберто Курилович стал одним из немногих героев Аргентины, потопив контейнеровоз «Атлантик Конвейор» с британскими вертолётами CH-47. Несчастным англо-саксам пришлось брать Порт-Стэнли пешком.
Начало 1990-х, распад СССР и появление независимой Украины. Понеслась: украинские добровольцы, в основном из УНСО, воюют везде, где хотят и могут: Приднестровье (за непризнанную ПМР против Молдавии, ага), Абхазия (за Грузию против российских и собственно абхазских частей), Югославия (как получится, но в основном за сербов), обе Чеченские войны – ну, тут понятно, Саша Белый и компания.
Обратите внимание: я специально не упоминал все “интернациональные конфликты” СССР, включая Афганистан, а также около двадцати миротворческих миссий независимой Украины в составе ООН, и вообще старался говорить не про регулярные части (это дело такое – куда мобилизовали, там и воюешь), а про добровольцев. А их всегда было полно. Миролюбивый такой у нас народ, хе-хе.
Давайте говорить прямо: то, что Украина давно не воевала, показатель не “миролюбивости” нации, а слабости государства и армии. Слабая у нас армия. Была. До прошлого года. Россия до сих пор не поняла, что натворила: один из самых воинственных народов Европы, который умудрялся воевать где ни попадя при малейшей возможности, теперь снова научился это делать, спешно и активно перевооружается, получает современную технику и знания. А самое главное – имеет перед лицом вполне конкретного противника. Одного.
Будет вам горе, ребята. Будет горе. Это снова мы.
Юрий Гудименко
http://evroua.com
Немає коментарів:
Дописати коментар