ВЛАСНІСТЮ ГРОМАДИ МАЄ РОЗПОРЯДЖАТИСЬ ГОМАДА. А НЕ ПРОДАЖНІ ЧИНУШІ

Римма Белоцерковская

3 год · Відредаговане · 

У Польші Гміна ( територіальна громада) юридична особа публічного права власності , що має відкритий загальнодоступгний баланс ( перелік власності ) і кожен громадянин може бачити , чим він володії у національному багатстві .
І децентралізація в Польщі відбулася знизу, тобто починаючи з гмін. На сьогодні кількість територіальних одиниць першого рівня місцевого самоврядування Польщі становить 2479 гмін, у кожній із яких живуть у середньому близько
15 тис. людей.

Гміна (громада) виконує всі державні функції місцевого характеру, які не належать до компетенцій інших органів (у сфері територіального порядку, комунального господарства, соціальної допомоги, початкової освіти, охорони здоров'я тощо). Рада гміни — орган, що обирається прямим голосуванням, — приймає рішення й контролює їх виконання на території гміни. Керує виконавчим органом гміни війт (президент гміни).

Повіт (район) — другий рівень місцевого самоврядування. Всього їх у Польщі 314, живуть у повіті в середньому по 81 тис. громадян. Крім того, у Польщі є 65 міст, які мають статус повіту. Чисельність їх жителів перевищує 190 тис. Повіт також займається самоврядуванням локального типу, однак виконує завдання надмуніципального рівня (боротьба з безробіттям, громадський порядок та безпека, середня освіта, захист прав споживачів, охорона здоров'я на рівні спеціалізованих госпіталів тощо). Обирається рада повіту, яка приймає і контролює рішення. Рада, своєю чергою, обирає правління повіту — його виконавчий орган, який очолює староста.

Воєводство (область) — це одиниця адміністрації третього, регіонального рівня. У Польщі 16 воєводств, у кожному з яких у середньому живе 2 млн 400 тис. людей. Воєводство являє собою подвійний урядово-самоврядний тип державної адміністрації на рівні регіону.

Самоврядування воєводства виконує завдання у сфері регіональної політики (визначення напрямів розвитку воєводства, створення умов для економічного розвитку та інвестицій, розвиток суспільної й технічної інфраструктур). Органи воєводського самоврядування – сеймик воєводства (рада, що обирається на прямих виборах) і правління воєводства (виконавчий орган на чолі з маршалком), яке обирається сеймиком.

Державне управління у воєводстві здійснює воєвода. Він — представник уряду в регіоні.(У своєму проекті змін до Конституції президент Порошенко замкнув цей інститут на себе, на противагу запропонованому експертами команди віце-прем'єра Гройсмана мандату подвійного підпорядкування.) Проте поляки вважають, що коли правильно виписати повноваження воєводи (префекта, представника президента — назва суті не змінює), який повинен не заважати місцевому самоврядуванню, але зобов'язаний контролювати законність прийнятих ним рішень, то не суть важливо, під ким буде цей інститут. На їхню думку, під президентом, що переобирається раз на 5 років, цей інститут влади може бути навіть стабільнішим, ніж під Кабміном.

Тим часом польський воєвода не тільки контролює акти місцевих рад усіх рівнів на предмет їхньої законності, а ще й наділений достатньою кількістю додаткових повноважень. Так, воєвода — голова об'єднаної державної адміністрації воєводства (зокрема державної служби пожежної охорони, державної ветеринарної та торговельної інспекцій, інспекції з охорони довкілля). Воєвода також координує діяльність податкової, митної, військової, статистичної і санітарної адміністрацій свого регіону.

Однак варто повторити, що, попри всі ці, на позір, широкі повноваження, ані воєвода, ані хтось інший в Польщі не має впливу на органи місцевого самоврядування всіх рівнів і на їхні рішення, що приймаються в рамках закону та переданих їм центральною владою повноважень.

На рівні ж центральної влади питаннями державного управління в Польщі відають аж два міністерства — міністерство адміністрації і цифризації, а також розвитку й інфраструктури. І тут кілька важливих моментів.

У рамках міністерства, яке займається безпосередньо питаннями державного управління, діє Спеціальна комісія уряду і територіального самоврядування, що є офіційною платформою для вироблення спільних рішень уряду та органів територіального самоврядування. До неї входять представники уряду (зокрема міністра адміністрації і цифризації) та органів місцевого самоврядування в однакових кількостях. Комісія виробляє загальну стратегію, відповідає за підготовку й узгодження законів, що стосуються всіх без винятку сфер місцевого самоврядування і державного управління.

Що ж до функції Міністерства розвитку та інфраструктури, то його роль у долі місцевого самоврядування, точніше результати його роботи для конкретних гмін і воєводств, важко переоцінити. 30 (!) департаментів, п'ять бюро, концепції та стратегії розвитку держави на коротко-середньо-довгостроковий періоди… Аналізи, звіти, оцінка інфраструктурних проектів, умови партнерства... Тут важливо — з ЄС. Так, за період 1999–2003 рр. Польща використала 6 млрд. євро, виділених ЄС на підтримку децентралізації. Це, на думку поляків, невеликі гроші, і, по суті, чотири роки реформи вони самі шукали кошти на її здійснення.

Однак після вступу в ЄС у 2004 р. Польща отримала можливість використовувати гроші політики вирівнювання ЄС. Країна відразу отримала транш у 12 млрд євро. 29% відсотків суми можна було відправляти прямо в регіони, які могли витрачати їх на власний розсуд. У 2007–2013 рр. Польща за цією ж програмою освоїла вже 67 млрд євро. На новий фінансовий період (2014–2020 рр.) ЄС запланував для Польщі ще 82 млрд. Оці гроші й ділить Міністерство розвитку та інфраструктури залежно від потреб і рівня розвитку регіонів. Зберігаючи при цьому 25% прямих надходжень у регіони.

Зокрема, великі витрати йдуть на державну програму "Східна Польща", воєводства якої досі належать до реципієнтів. Вони отримують не тільки гроші ЄС, субсидії та дотації вирівнювання від держави, а й претендують на частку податку внутрішніх багатіїв-донорів — гмін, повітів, воєводств. Такі, безумовно, є. І вони, у разі перевищення бюджетного доходу на душу населення в 150%, змушені 50%, так би мовити, віддавати бідним.

Однак, незважаючи на існуючі складнощі в рівні економічного розвитку польських воєводств (які багато поляків пояснюють тим, що Східній Польщі колись не пощастило опинитися під Російською імперією), Польща загалом поліпшила показник ВВП на душу населення з 49% у 2004-му, до 68% — у 2013-му.

І не тільки завдяки допомозі Європейського Союзу. Президент Познані (одного з найбагатших міст Польщі зі статусом повіту) Ришард Гробельний поділився секретами заможності довіреного йому міста:

"У нашому місті проживають 552 тис. жителів. Бюджет — 2,5 млрд злотих. 20% бюджету інвестуємо у свій розвиток. Звідки гроші? Насамперед, з податків громадян (місто має свою законну частку в загальнонаціональному податку з фізичних осіб — 25%, і юридичних осіб — 15%. — І.В.). 100% податків на землю, нерухомість, с/г діяльність, спадщина — залишаються в місті. Плюс місцеві платежі: торгівля, паркінги… Також іде в нашу скарбницю прибуток від продажу активів, дивідендів, платних послуг. З держбюджету — мізер, до 5 млн злотих на рік. Гроші ЄС — 200 млн злотих. Кредити, облігації, позики Фонду охорони навколишнього середовища, дотація на освіту, кошти Міжнародного інвестиційного банку… Вистачає, ще й ділимося" — підсумував президент.
http://gazeta.dt.ua/internal/decentralizaciya-chi-vviyde-ukrayina-u-vidchineni-dveri-yak-polscha-1989-go-_.html

Децентралізація: чи ввійде Україна у відчинені двері, як Польща 1989-го?

Тоді, у 1989-му, Польща ставила крапку на минулому, ламаючи комуністичний хребет...

GAZETA.DT.UA